Владівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 





Програма підготовки дитини до школи

 

ПРОГРАМА

підготовки дитини до школи

 

 

 

 

З м і с т

 

1. Вступ.

2. Математика.

3. Підготовка руки дитини до письма.

4. Підготовка до навчання грамоти.

5. Робота з дитячою книгою.

6. Ознайомлення з навколишнім світом.

 

 

 

 

В с т у п

Мета і завдання підготовки дітей до школи:

{C}·        Формування мотивації навчання, орієнтованої на задоволення пізнавальних інтересів;

{C}·        Розвиток образного мислення (відчуття, сприймання, уяви);

{C}·        Формування прийомів розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація);

{C}·        Розвиток творчих здібностей, уяви, орієнтації;

{C}·        Розвиток усного мовлення;

{C}·        Виховання інтересу до процесу пізнання.

 

 

 

 

М А Т Е М А Т И К А

     Зміст програми з математики та форми роботи визначають вікові особливості дітей. Основне завдання  підготовки дітей до школи – це їх сенсорний, чуттєвий розвиток. Предмет характеризується комплексом властивостей (розмір, форма, колір), але потрібно вчити дітей виділяти суттєві ознаки і властивості. Вчити обстежувати один предмет (за кольором, формою, величиною, шириною і т.ін.),

Порівнювати два предмети (більший, менший і т. ін.), розпізнавати кольори, матеріал, з якого зроблено предмет, призначення предметів. Ознайомити дітей з просторовими поняттями (попереду, позаду, поряд і т. ін.), з поняттями «зліва», «справа», із словами «один» і «багато».

      Навчити дітей рахувати предмети в межах 10, розрізняти поняття «лічба та називання чисел», називати числа у прямому і зворотному порядку, розширити геометричні поняття (лінія, точка, круг, многокутник).

       Мета  підготовчого періоду навчання математики:

{C}·        Виявлення і уточнення математичних уявлень дітей;

{C}·        Підготовка дітей до систематичного вивчення математики в початковій школі ;

{C}·        Стимулювання пізнавальної активності дітей;

{C}·        Розвиток розумових здібностей (пам’яті, уваги, образного мислення, фантазії, уяви, конструктивного мислення)

       Одним із основних завдань навчання математики  є формування у дітей вміння застосовувати знання у різноманітних умовах під час розв’язування завдань (практичного і навчального характеру).

Потрібно   використовувати ігри та ігрові ситуації, малі фольклорні форми:     

лічилки, приказки, скоромовки, загадки.

Кожне завдання, яке виконують діти , розраховане не більш, ніж на 3-5хв. Вчителю потрібно уникати одноманітності у підборі завдань та діяльності дітей. Через 10-15хв. Бажано проводити динамічні паузи. На заняттях використовувати бажано такі форми роботи: фронтальну, роботу у групах, роботу у парах, екскурсії тощо. Завдання інтегрувати з конструюванням, ліпленням, аплікацією, фізичними вправами, спостереженнями у природі. Широко використовувати унаочнення та роздатковий матеріал.

           На кінець підготовчого періоду діти мають:

{C}·        Вміти визначати й порівнювати властивості предметів;

{C}·        Вміти визначати розташування предметів у просторі;

{C}·        Вміти читати і розпізнавати числа від 0 до 10, співвідносити числа з відповідними множинами предметів;

{C}·        Знати, як може бути утворене будь-яке число;

{C}·        Вміти вільно виконувати лічбу в межах 10, називаючи числа в прямому і оберненому порядку, починаючи від будь-якого числа;

{C}·        Вміти виконувати додавання та віднімання шляхом прилічування, відлічування по одному;

{C}·        Вміти складати за малюнком задачі на знаходження суми й остачі;

{C}·        Вміти розпізнавати знайомі геометричні фігури та знаходити їх на малюнках, схемах, у навколишніх предметах.

Розподіл годин:

{C}1.     Спереду, позаду, поруч, між. Предмет, фігура. Лічба предметів. Числа 1,2. Круг.

{C}2.     Розрізнення предметів за кольором, за формою, групування предметів. Число 3. Трикутник.

{C}3.     Розрізнення предметів за матеріалом, за призначенням, Класифікація предметів. Число 4. Чотирикутник.

{C}4.     Зверху, знизу, під, над. Верхній, нижній. Об’єднання груп предметів. Число 5.

{C}5.     Зліва, справа. Праворуч, ліворуч. Додавання. Приклади.

{C}6.     Всередині, посередині, поза. Перший, останній, середній. Віднімання, приклади.

{C}7.     Довгий, короткий, довший, коротший, однакові за довжиною. Число 6. Квадрат.

{C}8.     Високий, низький. Вищий, нижчий, однакові за висотою. Задачі.

{C}9.     Широкий, вузький. Ширший, вужчий, однакові за шириною. Число 7. Тиждень.

{C}10.                       Товстий, тонкий. Товщай, тонший, однакові за товщиною. Число 8.

{C}11.                       Великий, малий. Більший, менший. Число 9.

{C}12.                       Пара предметів. Число 10.

{C}13.                       Узагальнення та систематизація набутих знань.

 

Підготовка руки дитини до письма:

Протягом підготовчого періоду дитини до навчання в школі великого значення набуває розвиток дрібної моторики та координації рухів руки.

     Діти повинні вміти:

{C}·        Писати елементи малих і великих літер;

{C}·        Орієнтуватися у розлінійці зошита;

{C}·        Користуватися письмовими приладами;

{C}·        Правильно сидіти  під час письма.

Протягом підготовки повинні формувати в дітей уміння зміцнювати дрібні м’язи рук.

 

Орієнтовний розподіл годин :

 1. Ознайомлення з правилами сидіння під час письма, з письмовим приладом.

       Розфарбування, малювання на задану тему. Пальчикова гімнастика.

 2. Знайомство з розліновкою зошита. Штрихування. Прийоми штрихування.          

     Письмо крапок, прямих коротких, похилих паличок. П. Г.

 3. Штрихування прямокутника зверху вниз, зліва направо. Письмо коротких

     похилих паличок, ламаної лінії. П. Г.

 4. Штрихування квадрата горизонтальними, вертикальними лініями. Письмо     довгих похилих ліній . П. Г.

 5. Штрихування прямокутника похилими лініями. Письмо коротких паличок із

           закругленням внизу, вгорі, гриб. П.Г.

 6. Побудова зображення з овалів, півовалів, штрихування його плавними лініями.

           Письмо довгих похилих ліній із закругленням внизу, вгорі. П.Г.

 7. Штрихування овальними лініями. Обведення фігур по шаблону. Письмо довгих

     ліній з петлею внизу, вгорі. П.Г.

 8. Побудова фігур із кружечків. Штрихування спіралевидними лініями. Письмо

     півовалів -  лівого і правого. П.Г.

 9. Письмо великих лівого і правого півовалів. П.Г.

10. Письмо хвилястої лінії із петлею внизу, вгорі. П.Г.

11. Зображення предметів із кружечків/ гусінь, баба снігова та ін. П.Г.

12. Письмо елементів букв. Письмо бордюра.  П.Г.

13. Підсумкове заняття.

 

Підготовка до навчання грамоти.

 

      Мета – збагачення словника дітей, розвиток фонематичного слуху, навчання читати складами, виховувати потребу в читанні.

       Завдання :

{C}-         практичне ознайомлення з основними одиницями звукової системи рідної мови

{C}-         формування умінь виділяти речення з мовного потоку, моделювання їх, самостійно складати речення

{C}-         виділяти на слух слова в реченні

{C}-         ділити слова на склади

{C}-         аналізувати звукову форму мовленнєвих слів, моделювати їх за допомогою фішок.

 

Розподіл годин :

{C}1.     Предмет та слово. Слова, що означають назви предметів, дій, ознак.

{C}2.     Практичне ознайомлення дітей  з реченням. Складання слів.

{C}3.     Практичне ознайомлення зі складом та наголосом. Прийоми визначення складів та наголосу в словах. Побудова складових моделей. Добір слів за складовою моделлю та малюнком.

{C}4.     Голосні, приголосні звуки. Позначення звуків відповідними фішками. Називання у словах звуків / сир, мак, день.

{C}5.     Приголосні тверді і м'які. Добір слів за звуковими моделями і малюнками.

{C}6.     Аналіз речень. Звуковий аналіз слів. Букви для позначення голосних звуків.     

     Аналітичні і синтетичні звукові вправи на утворення складів.

{C}7.     Побудова речень за поданими моделями і малюнками. Поділ слів на склади, визначення наголосу. Звуковий аналіз слів / яма, Юля, та ін.

{C}8.     Поширення речень. Звуковий аналіз слів. Утворення складів.

{C}9.     Складання речень за схемою і малюнком. Звуковий аналіз слів.

{C}10.{C}Звуковий аналіз слів типу: брат, дощ. Моделювання речень із службовими словами.

{C}11.{C}Звуко – буквенний аналіз слів. Добір слів за звуковими моделями. Роль наголосу.

{C}12.{C}Складання речень за поданими моделями. Звуко – буквенний аналіз слів. Читання речень.

{C}13.{C}Урок узагальнення знань.

 

Робота з дитячою книжкою:

     Робота з дитячою книжкою є невід'ємним структурним компонентом у цілісній системі підготовки дітей до школи.

               Мета – підготувати дітей до систематичного курсу читання, пробудити і  підтримати інтерес до дитячої книги, бажання з нею спілкуватися, розвивати зв'язки мовлення, сформувати елементарні уміння орієнтуватись у книжці, розвивати увагу до засобів художньої виразності твору.

               Основні методичні прийоми на заняттях це:

{C}-         цілісне і спрямоване розглядання книжки

{C}-         слухання

{C}-         дидактична гра.

Бажано використовувати такі видання, як

   книжки-картинки 

                  книжки-планшетки

   книжки-розкладки

   книжки-малятка

   книжки великого формату.

 

 

    Заняття проводяться за такою структурою :

{C}1.     Бесіда з елементами демонстрації, яка передує читанню вголос.

{C}2.     Виразне читання /перечитування/ педагогом тексту вголос.

{C}3.     Колективне обговорення прослуханого.

{C}4.     Розглядання дитячої книжки, у якій вміщено твір.

 

Обов'язковою складовою на кожному занятті є словникова робота.

Педагог виділяє в тексті незнайомі, важкі для розуміння слова і вислови, пояснює їх, визначає, які з них доцільно ввести в активний словник дітей.

 

Розподіл годин:

{C}1.     Як добре, коли вмієш читати.

{C}2.     Як улаштована дитяча книга.

{C}3.     «Що, що на городі росте?»

{C}4.     Разом прочитаємо, разом відгадаємо.

{C}5.      Герої казки.

{C}6.     Впізнай казку.

7-8. Книжковий дивосвіт.

9.  Зоопарк.

10-11. « А вже весна, а вже красна».

12. Сміх та й годі.

13. Ознайомлюємось з дитячим журналом. Бібліотека.

 

 

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НАВКОЛИШНІМ СВІТОМ

 

Завдання цього заняття полягають у тому, щоб компенсувати деякі прогалини у готовності до навчання дітей, які не відвідували дитячий садок, виявити і уточнити їхні уявлення про явища. Події, речі, взаємини, стосунки між ровесниками, членами сім'ї тощо.

Значна увага на заняттях має приділятися формуванню загально-навчальних умінь та навичок, зокрема, умінням спостерігати, порівнювати, систематизувати, робити висновки, а також організаційним:

дібрати навчальне приладдя,

з’ясувати його функціональне призначення,

діяти згідно з інструкцією вчителя тощо.

Важливо не переобтяжувати пам'ять учнів запам’ятовуванням великої кількості правил, вказівок, прагнути підтримати їхній інтерес до школи, до процесу навчання. Тому варто віддавати перевагу ігровим формам роботи, дослідницьким, пошуковим, використовувати різні моменти сюрпризності, новизни.

Бажано застосувати серію запитань і завдань, які мають діагностичний характер і їх можна принагідно використати під час ігор, занять, бесід:

{C}-         Як тебе звати?

{C}-         А твою маму?

{C}-         А тата?

{C}-         Скільки тобі буде років через рік?

{C}-         Скільки сходинок на порозі твого дому?

{C}-         Скільки днів у тижні?

{C}-         Назви зимові місяці.

{C}-         Скільки ніг у кота?

{C}-         Скільки ніг у горобця?

{C}-         Якого числа і місяця ти народився?

 

Розподіл годин:

{C}1.     Ознайомлення зі школою.

{C}2.     Вчимося вчитися.

{C}3.     Я і моя сім’я.

{C}4.     У тебе вдома.

{C}5.     Наша вулиця.

{C}6.     Азбука пішохода.

{C}7.     Мій рідний край.

{C}8.     Твоя країна – Україна.

{C}9.     Що належить до природи.

{C}10.                 Розмаїття рослин.

{C}11.                 Будемо берегти зеленого друга.

{C}12.                 Різноманітність тварин.

{C}13.                 Не скривдимо жодну тварину.